Контрольна робота з літературного читання: навичка читання мовчки

Контрольна робота з літературного читання:

навичка читання мовчки

  ЛІКИ ВІД ПРОСТУДИ

1. Прочитай уважно текст.
       Недавно бабуся прислала найулюблені­ше моє малинове варення. У листі напи­сала:

«Посилаю моєму любому онукові мали­нове варення. Він, я знаю, часто простуд­жується, а воно дуже добре простуду лікує».

Хотів я це варення зразу ж покушту­вати, а мама не дає.

- От коли захворієш, тоді й будеш їсти!

«Ну коли так, - думаю, - то треба швиденько захворіти».

Увечері відчинив я в своїй кімнаті вікно і так всю ніч проспав.

Вранці поміряв температуру, а вона нормальна.

Що робити? Другого дня рано-вранці вибіг я на балкон в самих трусах і давай фіззарядку робити...

Знову зміряв температуру - знову нор­мальна.

Щоранку фіззарядку роблю, холодною водою обливаюся, а простуди все нема та й нема...

От біда! Минулого місяця двічі простуджувався, та варення не було, тепер варен­ня є - простуди немає!

Мама, й та здивувалася:

-           Ти дивись, який молодець став!

І з радості мене варенням почастува­ла. Так що я його, мабуть, так з'їм, без простуди.

(145слів) (М. Богуславський)

2. Вибери правильну відповідь.
1. Яке варення прислала бабуся?

а) вишневе;

б) малинове;

в) суничне.

2. Навіщо бабуся прислала варення?

а) бо в неї було його багато;

б) бо воно простуду лікує;

в) бо хлопчик ніколи його не їв.

3. Чому мама не дозволяла їсти варення?

а) залишила на день народження;

б) бо їй було жаль;

в) бо хлопчик був здоровий.

4.  Що надумав зробити хлопчик?

а) робити фіззарядку;

б) захворіти;

в) дістати варення і з'їсти.

     5. Що зробив хлопчик спочатку, щоб втілити свій задум?

а) бігав вранці;

б) пив холодну воду;

в) спав з відкритою кватиркою.

6.  Якою була  температура у хлопчика?

а) нормальною;

б) підвищеною;

в) пониженою.

    7. Що робив хлопчик щодня?

а) їв солодощі;

б) чистив зуби;

в) загартовувався.

    8. Скільки разів хлопчик хворів минулого місяця?

а) 2;

б) 3;

в) 4.

9.  Чому   мама   почастувала   хлопчика   варенням?

а)   з радості;

б) пожаліла його;

в)  бо він захворів.

10.  Що слід робити,  щоб  не хворіти?

а) щодня їсти малинове варення;

б) слухатись маму;

в) робити фіззарядку, загартовуватись.

11. 12.  Яку пораду даси людям, які не хочуть хворіти?

***

ЧОМУ ПАПУГИ МАЮТЬ БАРВИСТЕ ПІР'Я

(Легенда)

1. Прочитай уважно текст.
     Це сталось дуже-дуже давно. На без­людному острові, далеко в океані, жили жовті папуги. Це були дружні, розумні, чудові птахи.

Добре жилося їм! Цілий рік на острові було літо: світило сонце, все потопало в зелені.  Спокій,  тиша,  радість навколо!

Та якось до острова пристав піратський корабель.

Морські розбійники влаштували справжнє полювання на жовтих папуг, але зловити вдалося лише одного, найвродливішого. Посадили його пірати в клітку та й повезли із собою.

Коли корабель пристав до берега, клітку з папугою виносили, щоб показати людям за гроші. Жовтий птах звеселяв публіку. Люди сміялися, плескали у долоні. Вони ніколи не бачили такого розумного птаха!

Лише птахи дуже жаліли його. Качка-мандаринка з Китаю подарувала йому свою жовтогарячу пір'їну; фламінго з Африки - рожеву; лелека дав біле перо, а

крук  - чорне.

З того часу всі папуги мають барвисте пір'я і дуже пишаються своїм чудовим вбранням.

( 110 слів )

2. Вибери правильну відповідь.
     1. Де жили папуги?

а) в Африці;

б) в джунглях;

в) на безлюдному острові.

2. Якого кольору були всі папуги?

а) жовтого;

б) голубого;

в) червоного.

3. Чому папугам добре жилося на острові?

а) бо цілий рік на острові було літо;

б) там не було людей;

в) вони були на волі.

4. Якими були папуги?

а) голосистими;

б) розумними;

в) великими.

5.  Хто такі пірати?

а) мандрівники;

б) морські розбійники;

в) вчені.

 6. Скільки папуг зловили пірати на острові?

а) 2;

б) багато;

в) 1.

7.  Для чого пірати ловили папуг?

а) щоб милуватися;

б) щоб показувати людям за гроші;

в) щоб веселити людей.

8.  Що робили люди, побачивши папугу?

а) жаліли його;

б) плакали;

в) сміялися і плескали в долоні.

9. Що захоплювало людей у папузі?

а) розум;

б) краса;

в) голос.

10. Чому  папуги мають барвисте пір'я?

а) пірати їх прикрасили;

б) птахи їх пожаліли і подарували свої пір’їнки;

в) бо вони мандрували по різних країнах.

     11. 12. Чому даний твір являється легендою?

***

СУНИЦІ ДЛЯ НАТАЛІ

У   третьому   класі   вчиться маленька дівчинка   Наталя.    Вона   довго   хворіла. Повернулась до школи бліда, швидко втомлювалась.

Андрійко розповів своїй мамі про На­талю. Мама сказала:

-     Цій дівчинці треба їсти мед і суниці. Тоді вона стане бадьорою, червонощо­кою...  Понеси їй суниць, Андрійку.

Андрійкові хочеться понести суниць для Наталі, але чомусь соромно. Він так і сказав мамі: соромно мені, не понесу...

-     Чому ж тобі соромно? – здивувалась мама.

Андрійко і сам не знав, чому йому соромно.

Наступного дня він все ж таки взяв пакуночок з суницями. Коли вже закінчи­лись уроки, він підійшов до Наталі. Віддав їй пакуночок з суницями й тихо сказав:

-       Це суниці. Ти їж, і щоки в тебе будуть червоні. Наталя взяла пакуночок з суницями. І тут сталося дивне. Щічки її стали червоними, немов мак. Вона ласкаво подивилась в очі Андрійкові й прошептала:   «Дякую!..»

«Чому ж щічки в неї стали червоними? -з подивом думав Андрійко. - Вона ще ж не їла суниці...»

(148 слів)

1.     Чому дівчинка не ходила до школи?

а)   була ще маленькою;

б)   довго хворіла;

в)   лежала в лікарні.

2.     Що порадила їсти дівчинці мама Андрійка?

а)   полуниці;

б)   суниці;

в)   мед і суниці.

3.     Коли хлопчик приніс у школу пакуночок?

а)   наступного дня;

б)   через два дні;

в)   через тиждень.

4.     Яким ви вважаєте Андрійка?

а)   сором'язливим;

б)   уважним і добрим;

в)   ввічливим.

5.     Що сказала Наталя?

а)    «Дякую за суниці»;

б)    «Не потрібно,  у мене є»;

в)    «Дякую».

6.     Чому у Наталі стали  червоними щічки?

а)   бо вона їла мед і суниці;

б)   бо вона засоромилась;

в)   бо вона видужала.

***

БДЖІЛКА

Коли дітей вивели після сну на прогулянку, всі вони заспішили до басейну, який виблискував проти сонечка перед входом у дитсадок. Під вечір вода в басейні нагрілася, як чай, і вихователька дозволила побовтатись у ній, скільки кому заманеться.

Володя взяв прутика, прив'язав до нього нитку з папірцем на кінці - і вийшла чудова вудочка. Володя хотів закинути вудочку і побачив бджілку. Бджілка безпорадно перебирала лапками. Крильця в неї намокли, і вона не змогла злетіти.

Володя підставив їй прутика, але змо­рена бджілка не мала сили вибратися на нього.    Тоді    Володя взяв її    просто на долоню.

-           Що  ти  робиш?  Вона ж ужалить! - загукали діти.

Але бджілка була зовсім смирна. По­чувши під лапками опору, вона розправи­ла крильця. А коли вони підсохли, мах­нула ними і зникла в повітрі.

Хлопчикові було радісно, що врятував бджілку.

Наступного дня в дитячому садочку давали до чаю мед.

«Певне, й моя бджілка його носила», - подумав Володя, і мед видався йому смач­ним,  як ніколи.

(152 слова)

(В.К. Артамонова)

1.     Куди поспішили діти після сну?

а)   додому;

б)   до басейну;

в)   до річки.

2.     Чому вихователька дозволила побовтатись у воді?

а)   бо вода нагрілась;

б)  бо діти з'їли весь полуденок;

в)   бо басейн наповнили теплою водою.

3.     Що  таке прутик?

а)   паличка;

б)   вудочка;

в)   дротик.

4.     Чому бджілка не могла літати?

а)   бо вона стомилась;

б)   бо  не  мала сили;

в)   бо крильця в неї намокли.

5.     Як Володя допоміг бджілці?

а)   підставив їй прутик і вона вилізла;

б)   допоміг їй дібратись до берега;

в)   взяв її на долоню.

6.     Яка головна думка твору?

     а)           треба берегти природу;

     б)           за добро добром платять;

     в)           як хлопчик врятував бджілку.

***

ПІДЛОГА БУДЕ ЧИСТА ... А ДУША?

Першокласниця Марійка, прийшовши додому, побачила: підлога в кімнатах чиста, аж блищить.

-       Як у нашому класі після уроків, - сказала мамі Марійка.

-       Як це - після уроків? - здивувалась мати. - А під час уроків?

-       Ми витираємо підлогу після уроків. Бо приходить комісія й ставить оцінку за чистоту. Навіщо ж витирати підлогу до уроків?

-       Мудрі у вас порядки, - усміхнулася мити.

Тільки вони закінчили , хтось постукав.

Мама відчинила двері.

До хати ввійшла сусідка – стара – престара бабуся Христина. Бабусі вісімде­сят дев’ять  років. У неї сім синів, три дочки, багато внуків та правнуків.

Мама низько вклонилась бабусі Христині, взяла її під руку й повела до вітальні.

Жахнулась Марійка: надворі дощ, взуття у бабусі брудне, - там, де пройшлась бабуся, розпливлись калюжі.

Довго сиділа біля столу бабуся Христина.  Мама частувала її чаєм.

Коли бабуся пішла додому, Марійка сказала:

-       А ми б до класу з такими брудними черевиками не впустили... Підлога ж мусить бути чиста...

-       Підлога буде чиста, доню... А душа?  - тихо сказала мама.

(154  слова)

 (В.О.  Сухомлинський)

1.     Якою була підлога вдома?

а)   брудною;

б)   чистою;

в)   пофарбованою.

2.     Коли витирають підлогу у класі?

а)   до уроків;

б)   на перервах;

в)   після уроків.

3.     Чому в бабусі було брудне взуття?

а)   бо вона була дуже старенька;

б)   бо надворі йшов дощ;

в)   бо була осінь.

4.     Чим мама частувала бабусю?

а)   пирогами;

б)   варениками;

в)   чаєм.

5.     Чому мама низько вклонилась?

а)   щоб зняти з бабусі взуття;

б)   поважала бабусю;

в)   щоб витерти калюжі.

6.     Людина з чистою душею - це людина, яка

а)   має совість;

б)   поважає старших;

в) не образить своїми вчинками.

***

ЯК СЕРГІЙКО НАВЧИВСЯ ЖАЛІТИ

Маленький хлопчик Сергійко гуляв біля ставка. Він побачив дівчинку, що сиділа на березі.

Коли Сергійко підійшов до неї, вона сказала:

- Не заважай мені слухати, як хлюпа­ють хвилі.

Сергійко здивувався. Він кинув у ста­вок камінець.

Дівчинка запитала:

-       Що ти кинув у воду?
Сергійко ще більше здивувався.

-      Невже ти не бачиш? Я кинув камі­нець.

Дівчинка сказала:

-       Я нічого не бачу,  бо я сліпа.

Сергійко  від  подиву  широко  розкрив очі й довго дивився на дівчинку.

Так, дивуючись, він і додому прийшов. Він не міг уявити: як це воно, коли людина нічого не бачить?

Настала ніч. Сергійко ліг спати. Він заснув з почуттям подиву.

Серед ночі Сергійко прокинувся. Його розбудив шум за вікном. Шумів вітер, в шибки стукав дощ. А в хаті було темно.

Сергійкові стало страшно. Йому прига­далася сліпа дівчинка. Тепер хлопчик уже не дивувався. Його серце стиснув жаль.

Як же вона, бідна, живе в такій тем­ряві?!

Сергійкові хотілося, щоб скоріше на­став день. Він піде до сліпої дівчинки. Не дивуватиметься більше.  Він пожаліє її.

(161 слово)

(В.О.  Сухомлинський)

1.     Де гуляв хлопчик?

а) біля ставка;

б) біля озера;

в) біля річки.

2.     Що слухала дівчинка?

а)   спів пташок;

б)   хлюпання хвиль;

в)   квакання жаб.

3.     Чому здивувався хлопчик?

а)   бо дівчинка була сліпа;

б)   бо дівчинка гарно малювала;

в)   бо дівчинка не розмовляла.

4.     Чому Сергійко прокинувся серед ночі?

а) хтось постукав у двері;

б) в шибки стукав дощ;

в)його розбудила мама.

5.     Що змусило Сергійка навчитися жаліти?

а)   страх;

б)   темрява;

в)   нічний дощ.

6.     Що зробить хлопчик наступного дня?

а)   принесе їй подарунок;

б)   допоможе їй іти додому;

в)   пожаліє її.

***

ЯК ЧУМАКИ ПО СІЛЬ ЇЗДИЛИ

Про те, що чумаки їздили по сіль до Азовського та Чорного морів, знають усі. Чумакували, здебільшого, вільні селяни та козаки.

Взимку чумаки лагодили спеціальні вози, звані мажами, доглядали волів. Тільки-но тужавіла земля навесні й наставали теплі сонячні дні, вирушали вони в доро­гу. Кожен чумак брав із собою кілька пар волів, запряжених у мажі. Чумацькою ватагою керував старший чумак. Він доб­ре мусив знати дорогу й місця, де можна було заготовити сіль.

Чумаки запасалися харчами, переваж­но пшоном та смальцем. Зупиняючись на перепочинок, гуртом варили традиційний куліш. З одягу брали ялові чоботи, вов­няні свити і пару сорочок та штанів. Домоткані сорочки виварювали в олії. Це для   того,   щоб   вони   не   бруднилися   та оберігали від вологи та спеки. Саме такий одяг був зручним і практичним у повсяк­денні.

Мандрівка на південь України тривала близько місяця. Біля солоних озер чума­ки випарювали на сонці сіль, ловили, в'ялили рибу. Завантажившись необхід­ними продуктами,  верталися назад.

Кілька століть в Україні проіснував чумацький промисел. З появою в минуло­му столітті залізничного транспорту чу­мацтво припинило своє існування.

(165 слів)

(В. Скуратівський)

1.     Хто такі чумаки?

а)   люди,  які їздили по сіль;

б)   люди,  які доглядали за волами;

в)   мандрівники.

2.     Куди їздили чумаки?

а)   до Середземного моря;

б)   до Азовського та Чорного морів;

в)   до Червоного моря.

3.     Що із харчів брали в дорогу чумаки?

а)   картоплю;

б)   сало;

в)   пшоно і смалець.

4.     Для чого сорочки виварювали в олії?

а)   щоб не забруднилися;

б)   так їх фарбували;

в)   була така традиція.

5.     Чому чумацтво припинило своє існування?

а)   перевезли всю сіль;

б)   з'явилась залізниця;

в)   стало не вигідно.

6.     Що означає слово  -  «мажі»?

а)   дерев'яні будинки;

б)   вози,  в які запрягали волів;

в)   далеку подорож.

***

ЛЕГЕНДА ПРО ЧУМАКА

Їхав чумак із Криму додому, а з ним - молодий погонич. Зупинилися вони на нічліг. Чумак і каже: «Давай варити кашу!» Став він варити - наклав у гор­щик гадюк і насипав пшона. Коли закипіло, першу воду злив, потім другу, а третю зварив і з'їв. А погоничеві дав горщик помити. Та тільки каже: «Не їж моєї каші!» А погонич не послуха, пішов до річки і перед тим, як мити, вишкрябав з горщика рештки каші та з'їв і дуже здивувався, бо відразу почав розуміти, про що річка хлюпоче, що жайворонок співає.  Навіть розумів мову коней.

От ідуть воли знову степом, а кожна травинка шепоче, од чого вона: «Я - од живота», «Я - од пристріту». А коли вони переїжджали річку, кобила сказала ло­шаті: «Бреди, тут неглибоко!» Погонич не стримався і розреготався. Чумак і питає його: «Чого ти смієшся?» - «З кобили сміюся!» Тут чумак і здогадався та й розгнівався: «Я ж тобі наказував, щоб ти не їв моєї каші, а ти нащо їв?» Вирвав йому якусь траву і примусив з'їсти. І відразу хлопець перестав усе розуміти.

(169 слів)

(За М. Максимовичем)

1.     Звідки їхав чумак?

а)   з Чорного моря;

б)   із Криму;

в)   із дому.

2.     Що запропонував варити чумак?

а)   суп;

б)   картоплю;

в)   кашу.

3.     Що вкинув у горщик чумак?

а) пшона;

б) гадюк;

в) гадюк і пшона.

4.     Скільки разів чумак зливав воду?

а)   два рази;

б)   три рази;

в) чотири рази.

5.     Чому чумак заборонив погоничеві їсти кашу?

а)   вона була чарівною;

б)   він не допомагав варити кашу;

в)   він не мав права їсти разом із ним.

6.     Як чумак довідався про те, що погонич не виконав його  наказу?

а)   він розреготався з кобили;

б)   він розмовляв з травою;

в) розмовляв з тваринами.

***

ПОСПІШИШ - ЛЮДЕЙ НАСМІШИШ

(Народна казка)

Надумала якось тітонька Черепаха пироги пекти.  Кинулася - дріжджів немає.

-        Черепаховичу, збігай до Зайчихи, попроси дріжджів.

-       Зроду нікуди я не бігав. От сходити можу, - пробурмотів Черепахович, і зліз із печі.

-       Ти б швидше! - підганяла тітонька Черепаха.

-       До чого такий поспіх? Недарма ж кажуть: «Поспішиш - людей насмішиш!»

Поки він злізав, одягався, минув тиж­день. Черепахович заніс ногу через поріг, за нею другу...

-      Гляди, не барися, бо я гостей вже покликала!

Пішов Черепахович, а тітонька Черепа­ха взялася готувати начинку для пирогів.

Зовсім стемніло, час вже повернутися Черепаховичу, а його все немає. День проминув, другий настав - немає Черепаховича.

Уже й рік минув, другий і третій... «Дайно, - думає тітонька Черепаха, - збігаю на околицю, подивлюся».

Тільки вийшла за двері - коли Чере­пахович по вулиці йде, дріжджі у гли­няній посудині несе.

Й години не минуло, завернув Черепа­хович у свій двір, підійшов до дверей, став перелазити через поріг. Одну ногу перетягнув благополучно, та порваним валянком зачепився і простягнувся у весь свій ріст. Голова у хаті, а ноги за двери­ма. Посудина геть розбилася, а дріжджі по хаті потекли.

- Казав же я, - забурчав Черепахович, - не підганяй, бо гірше буде. Недарма люди кажуть:

«Поспішиш  - людей  насмітиш!»

( 183  слова)

1.     Хто надумав пекти пироги?

а) Зайчиха;

б) Слониха;

в) Черепаха.

2.     По що послала Черепаха Черепаховича?

а)     по борошно;

б)     по дріжджі;

в)     по цукор.

3.     Як довго йшов він додому?

а)   годину;

б)   кілька років;

в) три роки.

4.     В чому  Черепахович  ніс дріжджі?

а)   в глиняній посудині;

б)   в склянці;

в)   в торбинці.

5.     3а що зачепився Черепахович?

а)   за поріг;

б)   нога за ногу;

в)   за порваний валянок.

6.     Чому  Черепахович  не поспішав іти?

а)   бо він не любив пироги;

б)   бо надворі була зима;

в)   бо казав:  «Хто поспішить, той людей насмішить».

***

І ГУСАК ЦІЛИЙ, І ВОВК У ЯМІ

Вовки завжди жили поруч з люди­ною. У ті часи, коли було чимало лісів, ці хижаки лаштували свої лігвища поруч з селянськими обійстями. Це дозволяло їм без особливих труднощів здобувати їжу - викрадати овець, корів чи коней.

Зрозуміла річ, люди вороже ставились до вовків. Проти них постійно вели бо­ротьбу. Але хитрі й підступні звірі навчи­лися бездоганно уникати зустрічі з мис­ливцями. Тому доводилось застосовувати інші способи боротьби з хижаками.

Один з таких називався вовківнею. Восени, коли має випадати перший сніжок, на околиці села викопували круглу і глибоку яму. Посередині закопували ви­сокого стовпа, а дірку навколо прикрива­ли дерев'яним кружком, який перевер­тався, якщо на нього стати.

Надвечір на верхівку закопаного сто­впа прив'язували гусака і залишали на цілу ніч. Час від часу гусак покрикував, і ці звуки зваблювали звіра. Натомість сніжок притрушував землю, а разом - і дерев'яного кружка.

Не підозрюючи того, що поруч із сто­впом є прихована пастка, вовк тихцем підкрадався до птиці. І тільки-но ступав на дерев'яний підміст, як кружок пере­вертався й звір падав у яму. Як засвідчу­ють очевидці, за ніч могло потрапити западню кілька вовків.  З цього приводу казали: «І гусак цілий,  і вовк у ямі».

(183 слова)

 (М. Вінграновський)

1.    Де лаштували свої лігвища вовки?

а)   поруч з людиною;

б) у лісах;

в) поруч з селянськими обійстями.

2.    Як люди ставились до вовків?

а) по-сусідськи;

б) вороже;

в) як до собак.

3.    Яку яму викопували для вовківні?

а) велику і квадратну;

б) круглу;

в) круглу і глибоку.

4.    Чим прикривали дірку?

а) сухим гіллям;

б)   дерев'яним кружком;

в)   сніжком.

5.    Кого прив'язували на верхівку стовпа?

а)   порося;

б)   півня;

в)   гусака.

6.    Яким чином вовк падав у яму?

а) кружок перевертався;

б) дерев’яний підміст ламався?

в) вовк не бачив пастки.

***

КРАСА И ЗДОРОВ'Я - ЦІЛИЙ РІК

(Легенда)

Був час на землі, коли між квітами почалася незгода. Запишалися Лілея, Тюльпан, Нарцис, Троянда, що тільки вони потрібні людям, бо приносять їм насолоду своєю красою і незрівнянними пахощами.

- Навіщо засмічувати землю отим Любистком, Волошками, Барвінком, Де­ревієм? Ні виду, ні запаху. Вся земля має цвісти тільки нами,  -  вирішили вони.

Образилися інші квіти, звернулися до Бога. Зібрав він усі квіти на раду, де кожна з них доводила свою правоту. І лише одна якась квіточка не обзивалася жодним словом.

-      А ти чого мовчиш? - звернувся до неї Бог.

-      Гірко мені слухати оту хвальбу. Раз ми є на землі, отже, має бути на ній місце усім нам. Та мене турбує інше. Ти дав нам, Господи, дуже короткий вік. Дуже мало ми милуємо людей своєю красою. Прийде зима, і сумно людям без нас. Продовж нам віку, щоб ми могли служи­ти іншим цілий рік.

Бог спитав:

-     А як звати тебе, мудра квіточко?

-       Нема в мене імені, Господи.

-       У неї ще й імені нема, а пхається до Бога з порадами! - закричали пишні квіти.

-        Буде тобі ім'я, - сказав Бог. - Віднині і довіку бути тобі Безсмертником.

Відтоді став Безсмертник тією квіткою, що дарує нам красу і здоров'я цілий рік.

(189 слів)

1.    Чому між квітами почалася незгода?

а)   вони запишалися;

б)   посварилися з усіма;

в)   пішли до Бога.

2.    Куди зібрав Бог всі квіти?

а)   на галявину;

б)   на раду;

в)   на город.

3.    Що робили  квіти?

а)   вибирали поміж себе найкращу;

б)   доводили свою правоту;

в)   скаржились на важке життя.

4.    Чим була засмучена одна квіточка?

а)   що квіти мають короткий вік;

б)   бо люди рвуть квіти на букети;

в)   бо її не вибрали  найкращою.

5.    Що бажала квіточка?

а)   цвісти цілий рік;

б)   лікувати людей;

в)   служити людям цілий рік.

6.    Яке ім'я дав Бог квіточці?

а)   Звіробій;

б)   Материнка;

в)   Безсмертник.

***

ЛАСТІВКИ

Пригріва весняне сонце. В рівчаках біжать струмки. Метушаться за віконцем клопітливі ластівки. Вже останній сніг розтав. Тепло. Весело. Весна!..

Яся встане вранці-рано та відразу - до вікна:

-       Чом це, мамо, пташенята до вікна летять щомить? Це вони до мене в хату, мабуть, хочуть залетіть? Відчини вікон­це, мамо, хай вони сюди летять! Я дивитимусь, руками я не буду їх займать!

Підлетіли. Відлетіли. Тільки крильця - блим та блим!

-       Це вони будують вміло для своїх маляток дім. Все працюють беззупинно, не марнують, бачиш, час. Грудочки м'я­кої глини в дзьобах носять раз у раз. Скоро буде тут гніздечко, добре зліплене з землі. В нім лежатимуть яєчка у м'якесенькім кублі.

Потім будуть пташенята, ненажери - просто страх! Цілий день їм батько й мати все носитимуть комах.

Підростуть в маляток крила, мати їх навчить літать, - так, як Ясю мама вчила в книжці літери читать. А тоді настане осінь...Стане зразу холодніш. Вранці ля­жуть білі роси на травичку, на спориш...

-        Взимку ж, мамо, пташенятам буде холодно в гнізді! Правда, ти до мене в хату всіх їх пустиш отоді?

-        В теплий край тоді далеко полетять усі пташки: журавлі, качки, лелеки і маленькі ластівки.

А як буде знов надворі тепло, весело, весна, - прилетять пташки з-за моря знов до нашого вікна.

(200 слів)

(Н. Забіла)

1.    Коли відбувались події?

а)   восени;

б)   навесні;

в)   влітку.

2.    Що робили ластівки біля вікна Ясі?

а)   будували дім;

б)   хотіли залетіти у вікно;

в)   принесли їй лист.

3.    3 чого роблять ластівки свій будиночок?

а)   з гілочок;

б)   з глини;

в) з пуху.

4.    Що їдять маленькі пташенята?

а)   гусінь;

б)   зернята;

в)   комах.

5.    Що навчала мама Ясю?

а)   любити і берегти природу;

б)   літери читати;

в)   за пташками спостерігати.

6.    Що буде з пташенятами взимку?

а)   Яся забере їх додому;

б)   будуть жити у теплому гніздечку;

в)   відлетять у теплий  край.

***

ВЕДМІДЬ

У ведмедя раз розболілася страшенно голова. Ломило його в цілім черепі, що аж спати, не міг. Радився в різних лікарів - нічого не помагало.

Вкінці пішов до мудрого лиса. Він займався різним ремеслом, умів і лікарю­вати.

-        Вам, добродію, - каже ведмедеві, треба нюхати материнку. Зараз як рукою зніме...

-        Ба,  -  каже  ведмідь,  - чи  я  бачив материнку?! Як же її пізнати?

-        Дуже легко: по запаху!

-        Як же вона пахне?

-    Як материнка! Розумієш?
Ведмідь не зрозумів. Але соромно йому

було признатись. Він подякував краснень-ко за добру раду і пішов шукати материн­ку.

Лев тоді якраз зробив його громадсь­ким поштарем-листоношею. Ведмідь міг тепер спокійно бігати всюди за своєю материнкою. А був він тоді ще молодий і бігав,  як школяр.

Раз зайшов з листами до бджіл, до пасіки. Підійшов до одного вулика. В ніс йому вдарив такий милий запах, що го­лова зараз же перестала боліти.

-      Бджілочки, - гукнув, - а я до вас з листами! А що тут у вас так пахне?

-      Який цікавий! Не для ведмедячого носа!

-      Та скажіть, мої любі, що це таке? Чи не материнка?

-      Материнка, материнка, - загули бджоли хором і аж за боки бралися від сміху.

- Материнка? - заревів ведмідь з ра­дості. - Знайшов, знайшов! - І всадив свою лапу до вулика.

Що далі було - не знати. Але з того часу, як лиш у ведмедя заболить голова, зараз лізе в пасіку.

(213 слів) (За І. Крип'якевичем)

1.    Що боліло у ведмедя?

а)    голова;

б)   ноги;

в)    спина.

2.    Що порадив мудрий лис?

а)   їсти мед;

б)   нюхати материнку;

в)   займатись фіззарядкою щоранку.

3.    Ким зробив лев ведмедя?

а)   вчителем фізкультури;

б)   аптекарем;

в)   поштарем-листоношею.

4.    Що ведмідь шукав у лісі?

а)   пасіку;

б)   лікарські трави;

в)   материнку.

5.    Коли у ведмедя перестала боліти голова?

а)   коли він понюхав материнку;

б)   коли понюхав мед;

в)   коли випив ліки.

6.    Як лікується ведмідь, коли у нього болить голова?

а)   шукає ліки;

б)   лізе в пасіку;

в)   йде до мудрого лиса.

***

ЯК БЕРІЗКА ЛИСТЯ РОЗДАРУВАЛА

Чи знаєте ви, чому берізки взимку сплять?  Не знаєте?  Ну,  так  от.

Позолотила осінь берізку. Заблищала вона, засіяла. Хто не пройде, усяк ми­лується.

-      От би мені таке вбрання, як сонечко, - сказав мураха, дивлячись на її жовте листя.

-      Візьми, будь ласка, - відповіла беріз­ка і скинула один листочок.

Зрадів мураха, схопив сухий листочок, до мурашника поволік.

-       Якби до мого капелюха таку золоту пір'їну,  - позаздрив гриб підберезник.

-       Візьми собі золоту пір'їнку, - скину­ла береза ще один листочок.

Схопив його підберезник, до оксамито­вого капелюха приліпив, стоїть, не дише від щастя.

-     І мені б листячка золотого трохи, - попрохав їжак.

Гойднула берізка гілками, жменю ли­сточків на землю струсила. Покачався на них їжак, начепив на колючки, золотою кулькою додому покотився. Побачила його ялинка-чепуруха.

-      От якби по моїй зеленій сукні листя розкидати, не було б на світі дерева,
ошатнішого за мене...

-        Візьми, сусідко, візьми, мені не жаль, - сказала береза і все своє листя
золоте на ялинку струсила.

Глядь, а сама ні з чим залишилась: усе до останнього листочка роздарувала. Зап­лакала тоді береза: де моя золота краса?

Тут вітер підлетів,  утішати став:

-        Не плач, не журись, прийде весна, подарує тобі нове вбрання. Не плач, не журись... Не плач, не журись.

- Загойдалася берізка, слухаючи лас­каві вітрові слова, та так і заснула.

Відтоді й повелося: як тільки роздарує берізка своє золоте листя, так і засне на всю зиму, щоб скоріше весни діждатися.

(221  слово)

(І. Прокопенко)

1.    Що осінь подарувала березці?

а)     кольорові стрічки;

б)     золоте вбрання;

в)     золоту пір'їну.

2.    Хто першим прибіг до берізки?

а)   комаха;

б)   мураха;
в)  їжак.

3.    Який гриб захотів золоту пір'їну до капелюха?

а)   боровик;

б)    червоноголовець;

в)     підберезовик.

4.    Скільки листочків скинула берізка для їжака?

а)   десять;

б)   жменю;

в)   багато.

5.    Кому подарувала берізка решту свого листя?

а)   ялинці-чепурусі;

б)   молоденькій сосонці;

в)   кущику калини.

6.    Що зробив вітер?

а)   утішив ласкавими словами;

б)   заспівав колискову;

в)   подарував нове вбрання.

***

КОНВАЛІЯ

Вже півроку хворіє наша однокласни­ця Наталя, а в неї хвороба: ноги нерухомі, немов чужі. Лежить Наталя в ліжку день і ніч.

Ми не забуваємо про Наталю, ходимо до неї щодня. Ми навчилися добре читати й Наталя навчилася. Щодня кожен з нас малював на аркушику метелика або лас­тівку й ніс свій малюнок дівчинці. Вона дуже любить метеликів і ластівок.

Весною Наталине ліжко поставили біля вікна. Вона дивилась на траву, на листя й говорила:

- Як  мені хочеться  ходити   по траві!

Одного разу Наталя побачила в траві великі зелені листочки - немов дві стрілки.

-       Дивіться,  - прошепотіла вона,- конвалія!

В садку й справді росла конвалія. До вона взялася тут, серед трави?

Ми щодня ходили дивитися, чи скоро зацвіте конвалія. Коли між зеленими листками появилися білі дзвіночки, На­таля була така рада, що щічки її почер­воніли.

Та сталося нещастя. Вночі була велика злива. Рано-вранці, до сходу сонця, коли Наталя ще спала, ми прийшли в садок і побачили: конвалія зламана.

-       Що ж робити? Для Наталі це ж буде велике горе.

Ми взяли лопату, пішли до лісу, вико­пали конвалію, перенесли її з великою грудкою землі до Наталиного садка і посадили у неї під вікном.

Прокинувшись, Наталя попросила маму відкрити вікно. Ми ждали її. Наталя усміхнулась до нас і запитала:

-        А як там конвалія?

-        Цвіте. Дивись, як біліють дзвіноч­ки...

-        А я боялась... гроза вночі була... вітер... Мені снилось, що буря зламала конвалію.

(223 слова)

(В.О.  Сухомлинський)

1.    Як часто діти провідують Наталю?

а)   щодня;

б) через день;

в) раз на тиждень.

2.    Кого любить дівчинка?

а) ластівок та снігурів;

б) метеликів та ластівок;

в) синичок та горобчиків.

3.    Про що мріяла Наталя?

а) ходити в школу;

б) походити по траві;

в) зловити метелика.

4.    Що побачила дівчинка, дивлячись у вікно?

а) пташечку;

б)   метелика;

в)   конвалію.

5.    Що сталось після зливи?

а) конвалія розцвіла;

б) конвалія зламалась;

в) з'явилась веселка.

6.    Що вчить нас це оповідання?

а) любити природу;

б) турбуватись про інших;

в) не рвати квіти.